Андрій Шерстньов: З «Металургом» я готовий йти до кінця – РОЖНЯТІВ СЬОГОДНІ

Андрій Шерстньов: З «Металургом» я готовий йти до кінця

Декілька місяців тому представникам запорізьких ЗМІ вже представляли генерального спонсора міської футбольної команди «Металург» (Запоріжжя) керівника підприємства «Біогаз Україна» і «Вельтум Україна» Андрія Шерстньова. Однак звідки він і чому раптом вирішив допомогти запорізькому клубу для багатьох залишалося загадкою. Як з’ясувалося, за збігом обставин, він з того самого містечка Івано-Франківської області, з яким ось уже 5 років поспіль тісно співпрацює наша редакція. Так ми і дізналися, що в дитинстві він сам займався футболом у Долинській ДЮСШ, а потім ще грав за місцевий «Нафтовик»

Народився Андрій Шерстньов в Тернопільській області, але оскільки батько був військовим, то його перевели по службі в інше місто – Долину (Івано-Франківської області). Туди і переїхала їхня сім’я – Андрію в той час було лише 5 років. Через два роки (з 7 до 17 років) він після уроків став ходити в місцеву ДЮСШ, де ще 2-3 години в день займався футболом. З хлопцями його віку він постійно залучався грати за збірну області, вони їздили по турнірах, так і в самій Долині проводилися серйозні Всесоюзні футбольні турніри, куди приїжджали їхні однолітки з Пітера та Москви. Стадіон «Нафтовик» і тоді, і зараз знаходиться в дуже хорошому стані – стверджує Андрій Володимирович.

У 1982-84 роках він виступав, як я вже сказав, за Долинський «Нафтовик». Основний склад ( «старики») грав в аматорському чемпіонаті України, а молодий Шерстньов зі своїми однолітками за дубль на першість області разом з нинішнім мером Долини Володимиром Гараздом.

– Команда у нас була неймовірно перспективна, коли ми грали з Володею. Я займав позицію правого або лівого хава, а він більш фактурний, але при цьому дуже технічний гравець, відпрацьовував у центрі. Хоча раніше ми з ним в ДЮСШ в одній команді, практично, не перетиналися, так як у нас були різні групи – він 1966 року народження, а я 1967-го. Однак бували випадки, коли нас ставили разом і ми досить таки пристойно в парі з ним грали. Він, дійсно, був дуже хороший технар. А потім, на жаль, я поступив у вищий навчальний заклад у Москві і з футболом довелося зав’язати, – з досадою згадує Андрій Володимирович.

– Але любов до нього, схоже, залишилася?

– Що ви! Якби я його не любив, то й не пов’язував би себе з запорізьким «Металургом». Мені і так є чим займатися, куди вкладати гроші, проблем своїх валом. До того ж, я не місцевий, а «заїзджий козачок», який приїхав до Запоріжжя в 2002 році ще за часів мера Олександра Поляка (колишній генерал міліції, єдиний в Україні хто зустрічаючи Януковича в аеропорту Запоріжжя, наважився йому сказати: «Я зекам руку не подаю» – через деякий час народного мера не стало – авт.).  І весь цей час, займаючись бізнесом, я ходив на Центральний стадіон і вболівав за «Металург». Пам’ятаю зліт команди при Ігорю Дворецькому, коли він керував клубом і вкладав в нього дуже серйозні гроші, а хлопці демонстрували чудові ігри. У нас був, шикарний, класний клуб. Тому, коли з’явилася можливість створення нового клубу, тим більше, що місто дуже серйозно до цього поставилося і створило міську команду, я не міг залишатися осторонь. Образно кажучи, нинішня команда, це поки алмаз, чиїм огранюванням треба зайнятися. Чим, власне кажучи, ми зараз всі разом і займаємося.

– Так, вони врятували тоді школу і клуб…

– Вони не те що врятували, за це кожному з них, хто конкретно цим займався, потрібно сказати величезне спасибі. Це, по-перше, мер міста Володимир Буряк, його заступник Анатолій Пустоваров і, звичайно ж, директор комунального підприємства МФК «Металург» Максим Лупашко. Ось ці три людини, які тягнуть це все на собі. Ну, тепер і я, можна сказати, четвертий, який приєднався до них з власної волі – ніхто мене до цього не примушував.

– Виходить, ви самі запропонували свої послуги?

– Ну звичайно! А хто мене змусить? У мене тоді відбулася розмова з мером, де я запропонував свою участь в роботі по підтримці клубу. А саме – в його просуванні на більш високий рівень. Він відповів: «Ми із задоволенням приймемо вашу пропозицію».

– А ви інші клуби в Україні не спонсоруєте?

– Ні. Тільки «Металург». Це у мене взагалі перший досвід спортивного спонсорства, який я хочу спробувати. І, думаю, він буде не те, що не останній – іншого я більше і не хочу. Я готовий з клубом йти до останнього. Коли мене представляли на прес-конференції я так і сказав хлопцям і їх тренерам: «Бізнес за вас. Я хочу вам допомогти. Однозначно. Ну і мені, відповідно, щоб не було за вас соромно».

– Ви поки єдиний приватний спонсор?

– Так. Я генеральний спонсор МФК «Металург» (Запоріжжя). Сама наша компанія займається вивезенням та утилізацією сміття на полігони ТПВ (твердих побутових відходів). Це важкий бізнес.

– Раніше у вас були спроби опалити Шевченківський район Запоріжжя за рахунок переробки сміття на біогазовому комплексі. Що не зрослося?

– Тоді це не вийшло тому, що не було генерального плану міста, а головною умовою, щоб поставити обладнання, була наявність у мене, як у бізнесмена, земельної ділянки, де я і повинен був його розмістити. Але тоді на 3-4 роки було внесено мараторій по виділенню земель в місті і здійснення даного проекту виявилося неможливим. В даний момент, завдяки новій владі, зонінг прийняли і ми, нарешті, отримали архітектурний план. Зараз земля мені вже виділяється і, думаю, до кінця року я покажу жителям Запоріжжя, як працює біогазовий комплекс потужністю 2 МегаВат на годину і як добувається електроенергія і тепло.

– І хто буде споживачем? Знову Шевченківський район?

– Ні. Поки буде вироблятися тільки електрика – про тепло не йдеться. Ми її будемо віддавати в мережу Обленерго, а вже куди вони його направлять, це питання до них.

– У вас уже є подібний досвід?

– Так. Мої люди вже робили це в багатьох містах України. Я запускав вже не одне таке підприємство і знаю, як це робиться.

– Знаю, що ви займаєтеся не лише сміттям, але ще видобутком нафти і газу…

– Є у мене такі підприємства на Західній Україні, вони працюють, але про це я вам розповідати поки не буду.

– А запитав тому, щоб дізнатися чи вистачить у вас сил і засобів спонсорувати «Металург», який може стрімко піти по «кар’єрних сходах».

– Вистачить. Ось ми і будемо дивитися. Якщо він почне підніматися, то і мені потрібно буде це робити слідом за ним, коли побачу, що коштів може не вистачити. На даний момент питань в цьому плані ніяких немає. Я повністю витримую те, що їм обіцяв. Тепер залишилося, щоб хлопці показали той футбол, який ми від них чекаємо. Якщо команда буде йти далі, а вона повинна це робити, то я можливо збільшу свою участь в спільній роботі. Я маю на увазі не тільки спонсорство, а й ще дещо. Наприклад, підтягнути сюди друзів, товаришів, щоб допомогти цьому клубу. Можливо, щось поміняти в його організації. Тут потрібно ще дивитися.

Тобто, навіть якщо вони до Прем’єр-ліги доберуться, ви зможете забезпечити їх матеріально?

– Звичайно. Я їх не кину і буду всіляко підтримувати клуб. Компанія «Вельтум-Україна» йде з ним до останнього. Де це останнє ми ще не знаємо, але я готовий йти з цією командою до кінця і допомагати їм у всьому. Тим більше, за умови, що така гарна підтримка і фінансування йдуть від міської громади. Мер тут, звичайно, просто молодець.

– «Металург» граючи в чемпіонаті області і українській Лігі аматорів знаходиться зараз на 4-их місцях, як ви розцінюєте силу команди?

– Нормальна сила – у них все ще попереду. Пацани дуже талановиті, думку на полі видно, як і роботу тренера – однозначно. Зрозуміло, що потрібно трішки підсилитися для Другої ліги, але головне, що в команді всі свої, молоді та перспективні. Я бачу в їхніх очах вогник – вони горять футболом. Видно, що ці хлопці хочуть щось від цього життя і розуміють, як багато залежить від них самих. Це добре, що в даній ситуації ми заїзджих варягів не взяли, а дали можливість проявити себе місцевим пацанам. Адже в нас яке покоління підросло! Подивіться на «Динамо» (Київ) або «Шахтар» – там по 2-3 вихованця запорізького футболу. Ця земля може народжувати хороших футболістів. Тому, нехай пацани спробують, поб’ються, хоча зрозуміло, що проти них там іноді виходять такі мужики, що інша молодь може і стушуватися.

Вважаєте, в аматорах вони вже пообтерлись і настала пора йти в професіонали?

– Думаю, пообтерлісь і пора йти далі, але за умови, що по всіх ігрових лініях потрібно 2-3-ма досвідченими футболістами посилюватися однозначно. Я б не проти когось забрати із «Зорі». Наприклад, Любенович вже звідти йде, чому б його не взяти до нас на рік в лінію півзахисту? Уявляєте, щоб вони на пару з Годіним творили на полі! – закінчив на позитиві Андрій Шерстньов.

Юрій ХАРЧЕНКО, газета «Запорозька Січ»

ТАКОЖ ПОЧИТАЙТЕ ІНШІ НАДЗВИЧАЙНО ЦІКАВІ МАТЕРІАЛИ

Самые ужасные эксперименты над людьми

В Колумбии заработал секс-курорт в формате “все включено”

Ученые приблизились к победе над смертельной болезнью

85-летняя модель “Больше еды люблю только секс!”

Девушку заставили похудеть почти на 100 килограмм

Выбран самый красивый мужчина в мире

Крупнейший секс-скандал в истории США

Почему мужчины не хотят встречаться с полными женщинами

Как снять головную боль за несколько минут?

Как заработать на “лайках” в Instagram

18-летняя модель продала свою невинность на аукционе за 2,3 миллиона евро

Самые безжалостные дети-убийцы в истории

“Это так ужасно”, – принц Чарльз о браке с принцессой Дианой

Как заработать миллион, весьма необычные способы

Росіянин змінив стать заради дружини-лесбіянки

Блогеры становятся опаснее ИГИЛа и Гитлера

Человек-синтол остался без «рук-базук»

Иранка сделала 50 пластических операций, чтобы выглядеть, как Анджелина Джоли, но что-то пошло не так (ФОТО)

Leave a comment

Your email address will not be published.


*